batowem (batowem) wrote in balta_ua,
batowem
batowem
balta_ua

С юбилеем!

Балтська газета «Народна трибуна» є одним з найстаріших в Україні друкованих видань, історія якого бере свій початок з далеких 20 –х років минулого сторіччя. Протягом цього часу не раз змінювались назви газети, її обсяг та кількість номерів, але не змінювалась її суть: вона завжди залишалась народною.

З 18 лютого неспокійного 1920 року почала виходити газета «Вісті Балтського повітового революційного комітету». Хоча це був здебільшого інформаційний вісник, однак він нерідко містив заклики до населення і тим самим виконував дуже важливу на той час інформаційну роль. До того ж, це була перша в Одеській області і одна з перших в Україні місцева – районна газета, з якої й бере свій початок «Народна трибуна». За 1920-1921 роки (до 15 березня 1921 року) вийшло приблизно 108 номерів газети.

Випуску газети в Балті вже у 1920 році сприяло те, що тут ще з дореволюційних часів збереглася непогана друкарня.

Як згадував у своїх «Спогадах повітового редактора» відомий український письменник, лауреат Державної премії УРСР імені Т.Г.Шевченка Кость Гордієнко, у випуску «Балтських вістей» брав активну участь майбутній відомий письменник Валентин Катаєв, нині відомий письменник. Справа в тому, що «Вісті» переважно живилися телеграмами УкрРОСТА, уповноваженим якого був Катаєв. Правда, він оживляв газету сатиричними фейлетонами у популярному тоді жанрі раєшника.

Сам Кость Гордієнко прибув в Балту у квітні 1921 року із завданням налагодження місцевої преси і став редактором (а точніше – редакцією в єдиній особі) повітової газети з новою назвою «Червоне село». В.П.Катаєв, котрий ще перебував деякий час у Балті, як більш досвідчений журналіст чимало допоміг К.О.Гордієнку у налагодженні зв’язків повітової газети «Червоне село» з населенням, брав участь у її випуску.

Крім того, редакція випускала спеціальні листівки, відозви. Спеціальний випуск «Поволжя кличе!» увійшов в історію балтської преси як окрема одноденна газета. Кость Гордієнко випустив його у серпні 1921 року із закликом допомогти голодуючим Поволжя, і тисячі селян повіту відгукнулися на нього хлібними внесками.

Історію балтської преси продовжила газета «Плуг и молот». Повні дані про неї, на жаль, не виявлені, але відомо, що її видання як органу Балтського повітвиконкому, повітпарткому КП(б) України і повітпрофбюро переривалося і відновлювалося у 1922 -1923 роках.

Так само немає, на жаль, повних даних про видання газети «Балтський селянин», яка випускалася в 1924 році. Її редактором був І.А.Александрович, пізніше – Висоцький.

У тому ж 1924 році Балтський район увійшов до складу Молдавської АРСР зі столицею у Балті. Тоді тут починає видаватися двома мовами (українською і молдавською) газета «Червоний орач» («Плугарул рош»), яка виходила у 1924-1929 роках та мала тираж 4050 примірників українською мовою і 3150 – молдавською.

Певний час редактором газети «Червоний орач» працював О. Д. Королевич (Лесь Гомін), який пізніше став визначним українським письменником, автором відомого роману "Голгофа", написаного головним чином за матеріалами життя в Балті. Тоді ж у редакції працював член Всеукраїнської Спілки письменників поет Д. Май-Дніпрович.

У вересні 1930 року в Балті почала випускатися районна газета «За соціалістичну перебудову» (орган Балтського райпарткому, райвиконкому і райпрофкому), яку у 1934 році було перейменовано у «Комунар». Саме ці газети є безпосередніми попередниками нинішньої «Народної трибуни».

Одним з перших редакторів газети «За соціалістичну перебудову» був Є. Штуліфкер (1931 р.).

В кінці тридцятих років в газету прийшов Петро Федорович Бондар, який тридцять років пропрацював у балтській редакції і співробітничав з нею майже до останніх днів свого життя.

Газета була активним учасником всіх подій, які тут відбувалися в районі, продовжувала висвітлювати життя його мешканців. З перших днів війни влітку 1941 року газета своїм закличним словом надихала трудящих району на нещадну боротьбу з ворогом і виходила майже до зайняття Балти фашистськими загарбниками. Навесні 1944 року, по визволенні району від німецьких загарбників, випуск районної газети відновився. Її першим редактором був П.С. Хомич.

На сторінках післявоєнної газети знайшли відображення всі важливі події в житті країни, області, району. У різні роки редакцію очолювали Кривенко, М.П.Степанов та В.Н. Плаксієнко.

У 1962 році газета «Комунар» була перейменована в «Народну трибуну», вона продовжує висвітлювати багатогранне життя району. Понад тридцять років її редактором був Григорій Кирилович Пархоменко. Багато років віддали газеті також її редактори Віктор Олександрович Мельниченко, Василь Кузьмич Чебан, Таїсія Вікторівна Крисько, Петро Созонович Халаїм.

У різні роки тут працювали Семен Романович Цванг, Петро Іванович Ремізов, Борис Феодосійович Слободянюк, Марк Юхимович Лернер, Петро Федорович Бондар, Ігор Михайлович Бернадський, Василь Кирилович Садковський, Ліля Архипівна Сокур, Вадим Миколайович Грамотін Ліана Миколаївна Сидоренко, Віктор Олександрович Скоков, Павло Степанович Кольцов, Леонід Федорович Богачук, Олена Миколаївна Борейко та інші журналісти, які зробили чималий внесок у творення літопису району. Понад 50 років пропрацювала в редакції коректором та на інших посадах Л.Г.Ільченко.

З 2008 року газету очолює Л.Х. Шелих. У колективі нині працюють ветерани журналістської праці Світлана Борисівна Кондратюк та Михайло Фішелевич Гершкович. Газета сьогодні переживає нелегкі часи, але її значно скорочений творчий колектив прагне працювати успішно і робитиме все можливе, аби гідно зустріти у 2010 році свій 90-річний ювілей.





У кабінеті редактора Т.В.Крисько (в центрі) - літучка (1986 р.),
зліва направо: Л.Ф.Богачук, П.С.Халаїм, М.Ф.Гершкович, В.О.Скоков, В.М.Грамотін, Л.М.Сидоренко


1975 рік. Працівники редакції. Стоять: Г.К.Пархоменко (редактор), С.Р.Цванг, І.М.Бершадський. Сидять: І.С. Ситник (власкор «Чорноморської комуни»), Л. А. Сокур.


Редактор В.О Мельниченко



2004 рік. Працівники редакції.
Стоять: другий зліва П.С.Халаїм, четвертий – Л.Ф. Богачук, п’ята – Л.М.Борейко.
Сидять: зліва направо Л.Х. Шелих, Т.В.Крисько, С.Б.Кондратюк, О.М.Черненко.

http://www.tribuna.od.ua/index.php?name=News&op=article&sid=331
Tags: история, народна трибуна
Subscribe

  • (no subject)

    Меня зовут Анастасия Байтальская. Мне 39 лет. Моим детям в школе часто задают задание — составить рассказ о своих родственниках. Дедушках и бабушках,…

  • Метричні книги Балтського повіту

    Березівка, ц.Різдва Пресвятої Богородиці, ЦДІАКУ, ф.224 о.1 с.1089 (1773-1795) Гербина, ц. Покрови Пресвятої Богородиці, ЦДІАКУ, ф. 224 о.1 с.199…

  • фольклор

    Балта в еврейском фольклоре Отвергнутая невеста Вот истинная история, которая случилась с одним хасидом по имени реб Ойзер. В детстве он был…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 2 comments